Значение слова "АБІТУРІЄНТ" найдено в 24 источниках

АБІТУРІЄНТ

АБІТУРІЄНТ (лат. abituriens, abiturientis — той, хто збирається йти) — особа із закінченою середньою освітою, яка вступає до вищого чи середнього спеціального навчального закладу. В Україні правовий статус А. у загальних рисах визначається «Умовами прийому на перший курс вищих навчальних закладів України», затвердженими МОН України, а також «Правилами прийому на перший курс вищого навчального закладу», що розробляються на основі зазначених умов у конкретному навчальному закладі. У них, зокрема, наведено перелік та порядок подачі А. документів для вступу до навчального закладу, порядок проходження вступних іспитів, зарахування до вищого навчального закладу, а також регулюються інші питання, пов’язані зі вступом.

Український педагогічний словник. — К., 1997; Юридична енциклопедія. У 6 т. / За ред. Ю.С. Шемчушенка. — К., 1998. — Т. 1.

Віннік Л.М.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АБІТУРІЄ́НТ, а, ч.

Особа, яка вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Якби це були мирні часи, коли абітурієнти, покинувши стіни гімназії, спокійно вступали до університетів та інститутів, може, ми й поважніше ставились би до вчительських повчань, але третій рік точилася Перша світова війна (Б. Антоненко-Давидович);

Групами – то, мабуть, старшокурсники – їдуть на практику або приїхали з практики; вони й виглядом відрізняються од абітурієнтів, розмовляють впевнено, вимахують руками, сміються (Ю. Мушкетик).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВИПУСКНИ́К (той, хто закінчує або закінчив середню школу чи інший навчальний заклад); АБІТУРІЄ́НТ (учень, що закінчує середній навчальний заклад). Однаково добре ставився (капітан) і до досвідчених льотчиків,.. і до молодих випускників авіаучилища (Л. Первомайський); Успішно складають вступні екзамени з математики лише ті абітурієнти, які глибоко знають програмний матеріал (з журналу).

ВСТУПНИ́К (особа, яка вступає до вищого навчального чи середнього спеціального закладу), АБІТУРІЄ́НТ. Екзамени показують ступінь підготовленості абітурієнтів.

найдено в "Уроках державної мови (з газети «Хрещатик»)"

Який зміст передає іменник абітурієнт? Це слово походить від латинського abituriens, що означало “той, хто збирається піти”. Справді, раніше ним називали випускника середньої школи, а тепер лише того, хто готується вступити до вищого навчального чи середнього спеціального закладу. “Багато вузів і технікумів шукають майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися з абітурієнтами” (з газети).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Той, хто вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу.

2) Спортсмен, уперше допущений до участі в якомусь змаганні, конкурсі і т. д.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

абітуріє́нт

[аб'ітур'ійент]

-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нти^е, -н'т'іў

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Той, хто вступає до вищого або середнього спеціального навчального закладу.
2》 Спортсмен, уперше допущений до участі в якомусь змаганні, конкурсі і т. д.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

абітуріє́нт [від лат. abituriens (abiturientis) – той, що збирається йти] 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. Вступник до вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.абитуриент

найдено в "Словнику іншомовних слів"

абітурієнт; ч. (лат., той, що збирається йти) 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. Вступник до вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[abiturijent]

ч.

abiturient

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. абитуриент (від латин. abituriens — той, хто збирається йти) — особа, яка вступає до вищого чи середнього навчального закладу.

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

ім (особа, що закінчує школу) leaver; school-leaver; (особа, що вступає до навчального закладу) applicant; entrant

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

(школи) випускник, г. матурант; (що вступає до вишу) вступник.

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Абітуріє́нт, -та; -є́нти, -тів