Е́ННИЙ

Е́ННИЙ, а, е. 1. Позначений у формулах умовним символом — латинською літерою N, у значенні: кожний, всякий, певний (про величини). 2. перен., перев. з сл. кількість, число і т. ін. Невизначено великий, необмежений. Мене цікавить вербування енної кількості осіб до школи для дорослих… (Ю. Янов., І, 1958, 540). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 481.