АМНІСТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до амністува́ти.
[Антін:] Не бійтесь, я не втік із заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (О. Левада).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до амністувати. || амністовано, безос. присудк. сл.
[amnistowanyj]
прикм.
amnestionowany