АЦЕТИЛЕ́НОВИЙ, а, е, хім.
Прикм. до ацетиле́н.
У 1891 році Фаворський блискуче захистив магістерську дисертацію про однозаміщені ацетиленові вуглеводні (з наук.-попул. літ.);
// Пов'язаний із використанням ацетилену.
Самородній поклав у гумову шлюпку ацетиленовий ліхтар і бляшанку з бензином (Д. Ткач).
[acetyłenowyj]
прикм.
acetylenowy
-а, -е.
Прикм. до ацетилен. || Пов'язаний із використанням ацетилену.
Acetylene (attr.)