АПОЛІТИ́ЗМ, у, ч.
Байдуже ставлення до питань політики в якій-небудь сфері діяльності; ухиляння від суспільно-політичного життя.
Тенденції аполітизму й безтурботності у поезії передвоєнних літ були особливо небезпечними в умовах уже фактично розв'язаної фашистами Другої світової війни (з наук. літ.).
АПОЛІТИЗМ – АПОЛІТИЧНІСТЬ
Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму.
Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності.
-у, ч.
Те саме, що аполітичність.