ЯТКА

Я́ТКА, и, ж.

1. Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); буда, рундук.

Висіли в ятках баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом, з роями мух над ними (М. Коцюбинський);

Ходить [Парася] попід ятками й купує подружкам барвисті стрічки, намисто, коралі, цукерки (Ю. Яновський);

Проти диктових яток, що гордо називалися павільйонами, височіли гори глечиків і горшків, красувалися нові саморобні скрині, столи (В. Кучер);

Споживче товариство відкрило ятку з квасом та цукерками (Л. Дмитерко).

2. Накриття, зроблене з хворосту, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка.

– Чи пак і теперечки ставляють козаки в лісах ятки на стовпах з покрівлею й накладають в ятках копиці сіна для серн на годівлю на зиму? – питаю я в свого візника. – Атож! Ставляють (І. Нечуй-Левицький);

Рано ж тії півні В ятці заспівали (Я. Щоголів);

– На складі сторож заступає дорогу. Каже, не можна ходити, уже зачинений склад. Та мені, кажу, хотілося тільки довідатися, чи є у вас алебастр? – Ото, каже, під яткою лежить (П. Панч);

* Образно. Темна південна ніч покриває нас своєю яткою (Ю. Яновський).

Я́ТКА (легка будівля для тимчасової торгівлі, виставки тощо), РУНДУ́К, БАЛАГА́Н. Біля крамниць і полотняних яток сиділи крамарі, сонними очима проводжаючи подорожніх (П. Кочура); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Еллан); А далі (на ярмарку) понапинаті балагани — це манячать пустовитівські (з Канівщини) рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами (І. Нечуй-Левицький).

[jatka]

ж.

jatka

див. крамниця; халабуда

Tent; (для торгівлі і т.п.) stall

Я́тка, -ки, -тці; я́тки́, я́то́к

Торгове місце