ЦВІЛЬ

ЦВІЛЬ, і, ж.

Пухкий наліт на прогнилих предметах, який утворюють мікроскопічні грибки; плі́снява.

Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися – аж позросталися од цвілі (М. Стельмах);

Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (М. Коцюбинський);

Напусти в канаву воду, Всю з прозорих, ясних хвиль, Та не дай ізвідти ходу – Розведеться цвіль і гниль (А. Кримський);

– Почекайте! ось я зараз принесу вам .. ковбасу на вечерю, бо коли б часом не обросла цвіллю за ніч (І. Нечуй-Левицький);

// Поверхневий наліт застійної води.

Письменник описував присмеречні настрої, неживі вулиці, морський порт без кораблів, нерухому воду каналів, рудавосірі відтінки старих будинків, відбиті в цвілі заток, меланхолію самоти, нежиття, нерух, магію смерті, чаклунські чари згасання (В. Домонтович);

І в душі і в серцях наших пусто, Сном та цвіллю зусюди несе (П. Грабовський);

На душу впала цвіль (І. Франко).

ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНА розм., ПЛІ́СНЯВКА розм., СНЯДЬ розм. Сів (Довбанюк) на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І. Франко); Він заходить навпомацки в сіни — пустка й холод, неначе льох. Він проводить рукою по стінах, під рукою — пліснява й мох (Л. Костенко); Тетяна ступила до камери, в темряву, сиру і задушливу, що відгонила цвіллю, як у глибокому льосі (А. Дімаров); Від руки пахло кислуватим, сирим духом пліснявини (Я. Гримайло); По стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу (Панас Мирний); Щоб вийти на подвір'я, треба перейти чорні сіни, де притхло пахне всякою сніттю та сняддю (В. Мисик).

[cwil']

ж.

pleśń

Mould, must(iness), mildew

покритися цвіллю — to grow mouldy

【阴】 霉, 发霉

Цвіль, цві́лі, цві́лі, цві́ллю

Бросня

Mögel

Mugg

Mug