АКРОБОЛІ́СТ, а, ч., іст.
Давньогрецький воїн загону легкої кінноти, озброєний дротиком або луком та мечем, який не мав ні лат, ні щита.
Стрільці (акроболісти) готувалися взагалі для дальнього бою і відповідно їхня зброя складалася частково із дротиків, частково із луків та стріл (з наук. літ.);
Усі ці вершники, озброєні метальною зброєю, які належали до легкої кінноти, відомі під загальним іменем акроболістів (із журн.).
-а, ч.
У Стародавній Греції – воїн загону легкої кінноти, озброєний луком, списом і мечем, але без щита і лат.