АНІЯ́КИЙ

АНІЯ́КИЙ, а, е, займ. запереч. Варіант займенника ніякий, вживаний для підсилення; жоден. — Помилуйте, Олексійовичу! Хіба не знаєте, яка ця осінь була? Заробітку аніякого! (Мирний, III, 1954, 25); Ефект цієї пальби з ходу був поки що аніякий (Головко, І, 1957, 288). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.