АРІАНСТВО

АРІАНСТВО - течія в християнстві IV - VI ст., яка обстоювала вчення Александрійського пресвітера Арія про нерівність Сина Божого з Богом-Отцем, яке суперечило встановленому на вселенських соборах у Нікеї (325) і Константинополі (381) церковному догмату про єдиносутність Бога-Отця і Сина. У XVI ст. вчення Арія, трансформоване Социном, утвердилося в Польщі (XVII ст.), звідки прийшло і в Україну. В наш час елементи А. присутні у віровченнях окремих протестантських і неопротестантських конфесій, найвизначнішою серед яких є Свідки Єгови (див. социніанство).

антитринітарна доктрина і рух у християнстві, створені у III ст. Арієм; послідовники а. уважали Христа і Св. Духа створіннями, а не іпостасями Бога Отця; засуджене на Нікейському соборі 325, втрималося до VI ст. серед германців.

аріанство; с. течія в християнстві в 4 - 6 ст., засновником якої був священик Арій з м. Александрії. Заперечуючи офіційне вчення церкви про єдину суть трійці, аріанці твердили, що "син божий" (Христос) нижчий за "бога - отця".

аріа́нство течія в християнстві в 4 – 6 ст., засновником якої був священик Арій з м. Александрії. Заперечуючи офіційне вчення церкви про єдину суть трійці, аріанці твердили, що «син божий» (Христос) нижчий за «бога-отця».

-а, с. Церковна єресь, названа за її автором – архієпископом Арією, який проповідував, що Бог-Син менший Бога-Отця.

аріа́нство іменник середнього роду іст.