Значение слова "ВВЕСТИ" найдено в 87 источниках

ВВЕСТИ

найдено в "Толковом словаре Ожегова"
ВВЕСТИ, введу, -дешь; ввел, -ела; введший; введенный (-ен, -ена);введя; сов. 1. кого-что во что. Ведя, привести куда-н., дать возможностьвойти. В. войска в город. В. лошадь в конюшню. 2. что во что. Поместить,влить, впустить, вмешать внутрь чего-н. В. препарат в вену. В. тампон врану. В. данные в ЭВМ. 3. кого-что во что. Включить во что-н., сделатьдействующим. В. в бой крупные силы. В. в строй новые предприятия. В. объектв эксплуатацию. В. в употребление новое лекарство. 4. кого (что) во что.Вовлечь во что-н.; причинить кому-н. что-н. (в соответствии со значениемследующего далее существительного). В. в расход. В. в обман. В. взаблуждение. 5. кого (что) во что. Помочь освоиться с чем-н., ознакомить. В.сотрудника в курс дела. 6. что. Положить начало чему-н., установить. В. своипорядки. В. новую методику преподавания. 7. кого (что) во что. Оформитьчьи-н. права на что-н. В. во владение. В. в наследство. В. в права опекуна.II несов. вводить, -ожу, -одишь. II сущ. введение, -я, ср. и ввод, -а, м, (к1,2,3 и 7 знач.). II прил. вводный, -ая, -ое (к 1 и 7 знач.; спец.) ивводной, -ая, -ое (к 1 знач.; спец.).
найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"
ввести сов. перех. см. вводить.



найдено в "Русско-английском словаре"
ввести
сов. см. вводить




найдено в "Словаре синонимов"
ввести завести; внедрить, насадить; назначить, определить, установить, подключить, подсоединить, включить, учредить, инъецировать, врезать, зачислить, укоренить, заширять, вкоренить, вделать, вколоть, вмонтировать, вставить, влить, присоединить, привести, задействовать, впрыскнуть, кооптировать, закапать, впрыснуть, возвести. Ant. Вывести, завершить Словарь русских синонимов. ввести 1. / звания, должности, порядок и т. п.: учредить / цены, порядок и т. п.: установить / принципы, порядок и т. п.: завести; насадить (книжн.) / методы: внедрить 2. см. присоединить 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. ввести гл. сов. 1. • впрыснуть • вколоть • сделать инъекцию влить лекарство с помощью шприца) 2. • завести привести внутрь чего-либо) 3. • взвести • возвести 4. • включить • влить • подключить 5. • внедрить • насадить 6. • установить • учредить Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. . Антонимы: вывести, выгнать, выпустить, исключить, отвести, отключить
найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Вводять козаки зв'язаних по руках на одному мотузку трьох селян (О. Корнійчук); Взяв він мене за руку, увів у хату (І. Нечуй-Левицький); Він заводить коні в просторий засторонок (М. Стельмах); Зазнайомився (купець) з одною бідною жінкою.., підплатив її, щоб упровадила його.. до опочивальні паниної (переклад М. Лукаша); Я її стріла на пристані і запровадила до хати своєї (Леся Українка).

ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Автори давніх українських драм часто вводили в свої п'єси монологи (з журналу); Іван Франко перший поставив українську літературу на ґрунт нового класу, перший увів до неї нового героя (П. Козланюк); У свій невеличкий "Буквар" він (Т. Шевченко) включив 13 зразків цього жанру (приказок) (з журналу); Балабуха писав ті байки й вірші, вставляючи прізвища чоловіків та молодиць (І. Нечуй-Левицький).

ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) мед. (впускати, лити що-небудь у тканини чи порожнини організму), ВЛИВА́ТИ (УЛИВА́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), вли́ти (ули́ти), ввілля́ти (увілля́ти). З допомогою ультразвукових коливань вдається роздрібнити сульфамідні препарати на такі частинки, що їх легко можна вводити під шкіру (з журналу); — Був добрий, — одказав Сирота, — але мені двічі вливали чужу кров. Мабуть, влили трохи злої (Ю. Мушкетик).

ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ (звідки-небудь, за межі чогось); ВІДВО́ДИТИ, ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ (з одного місця в інше); ДОВО́ДИТИ, ДОПРОВА́ДЖУВАТИ (до певного місця); ПІДВО́ДИТИ (до кого-чого на незначній відстані); НАВО́ДИТИ (вказуючи шлях); ЗВО́ДИТИ (згори вниз або докупи); СПРОВА́ДЖУВАТИ (примушувати звідкись іти). — Док.: повести́, провести́, привести́, ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити, ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, відвести́, відпрова́дити, довести́, допрова́дити, підвести́, навести́, звести́, спрова́дити. За руку Амон бере її, веде У темну храмину (Т. Шевченко); Вони (конвоїри) вели його (полоненого) мовчки (Григорій Тютюнник); Ніхто не провадив дітей до костьолу (А. Крушельницький); Дівчинку провели в малесеньку кімнатку (О. Іваненко); Настав час проводити молодих у комору (Ю. Смолич); Привела мене пані до своєї господи (Марко Вовчок); Ніколає бере дівчину за руку, вводить у кімнату (М. Чабанівський); А там їх заводять у камери звичні (А. Малишко); Він рвучко схопив його за лікоть і не впровадив, а просто втягнув у свій кабінет (Н. Рибак); Він запровадив його до своєї фабрики (І. Франко); Данила під руки виводять на вулицю (М. Стельмах); В кімнаті з'являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей (Ю. Яновський); Старий випроводжав нас за село (Марко Вовчок); — Я прошу відвести мене до місцевої влади (І. Ле); Потім він відпроваджував Стефанію додому (О. Маковей); Він таки.. довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); Наряджають.. Олену, підводять то до одного, то до другого дзеркала (А. Шиян); Не жалійте зрадника, бо він ось небавом наведе своїх жовнірів (І. Нечуй-Левицький); Поштмейстер вхопив її попід пахви і звів з ослону додолу (І. Нечуй-Левицький); Й мене.. з ганьбою стали спроваджувати геть із саду, з танців, із весілля (Є. Гуцало). — Пор. 1. перево́дити, 1. супрово́джувати.

ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). — Док.: запрова́дити, впрова́дити (упрова́дити), увести́ (ввести́), завести́, уста́вити (вста́вити), настанови́ти, насади́ти. Купріян.. не марнував часу та запроваджував у своєму господарстві цих машин якомога більше (Григорій Тютюнник); Він з численними добровільними помічниками.. впроваджує механізоване доїння (І. Волошин); Як павук, закутавшись у свою павутину, сидить (Гамза) і щодня нові порядки уводить (Панас Мирний); Він дедалі в смак ввіходив І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка); Усю землю розбила (княгиня Ольга), уставила волості, погости (С. Скляренко); — Закон? — знову викрикує (хтось) зсередини: — то ви (пани) самі настановили такий закон!.. (Панас Мирний); (Калинович:) Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда! (І. Карпенко-Карий). — Пор. 2. устано́влювати.

ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.: ознайо́мити (обзнайомити), познайо́мити, поінформува́ти, проінформува́ти, ввести́ (увести́), посвяти́ти. — Просять мене докладно й всебічно ознайомити вас із системою мого господарювання (Ю. Смолич); Вони хотять (хочуть) познайомити російського читача з українською літературою (М. Коцюбинський); Андрій постійно слав листи, інформував про всі події (М. Ю. Тарновський); Старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла (І. Сенченко); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський). — Пор. 1. повідомля́ти.

ПРИЙМА́ТИ (допускати в своє товариство, до складу якогось об'єднання людей), БРА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ВКЛЮЧА́ТИ, ПРИСВО́ЮВАТИ заст.; ПРИЛУЧА́ТИ, ЗАЛУЧА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ кого у кого (до свого гурту, товариства тощо). — Док.: прийня́ти (приня́ти рідко), прия́ти заст. узя́ти (взя́ти), ввести́ (увести́), включи́ти, присво́їти, прилучи́ти, залучи́ти, посвяти́ти. Єремія приймав до себе на військову службу в козаки не тільки католиків, але й українців і уніятів (І. Нечуй-Левицький); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Професора Драгу.. включили до лекторської групи (В. Кучер); Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні (Словник Б. Грінченка); — Недобитих данаями, на суходолах і в морі Повною чашею горя напоєних, голих, голодних — Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (переклад М. Зерова); Радили Шафоросту скористатись цими підшефниками.. Але Шафорост навіть обурювався. Не вистачало йому залучати на будову ще й злочинний елемент (Я. Баш). — Пор. 1. зарахо́вувати.


T: 91