-у, ч.
1) Право, зафіксоване біржовою угодою, на придбання чи продаж товарів, валюти, цінних паперів за певних умов у майбутньому.
2) Умова, що вводиться в угоди на строк, за якого одній із сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди.
••
Американський опціон — опціон, що його можна реалізувати будь-коли до закінчення його чинності.
Європейський опціон — опціон, що його можна реалізувати лише після закінчення його чинності.
Звичайний опціон — контракт з опціоном, не стандартизований відносно ціни опціону і дати закінчення його терміну.
3) Право працівників підприємства купувати акції за ціною, нижчою за ринкові.
4) Застереження в договорі морського перевезення (чартері) щодо права заміни одного вантажу іншим або одного порту призначення іншим.
5) Можливість вибору (зазвичай боржником) способу виконання альтернативного зобов'язання.
6) В авторському праві – попередня умова договору про видання творів авторів однієї держави в іншій.
7) У біржовій практиці – угода, за якою сплата відомої премії дає право купити або продати цінні папери, товари.
ОПЦІО́Н, у, ч.
1. фін. Включена у біржову угоду умова, згідно з якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди.
Опціон валютний;
Опціон без грошей.
2. мор. Надане фрахтівникові право вибору між альтернативними умовами в договорі морського перевезення.
Опціон географічний – це право заміни одного порту призначення іншим (з наук. літ.).
3. фін. Право купівлі акцій за твердими цінами, яке надає компанія своїм службовцям.
4. юр. Попередня угода про укладення договору на майбутнє у терміни, обумовлені сторонами (застосовують в авторському праві під час укладання угод про видання творів авторів однієї держави в іншій).
ком.
option