ІНСЦЕНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до інсценува́ти.
Першою в низці експериментів була інсценована майстром як містерія драма Сент-Жорж де Буельє “Король без вінця” (з публіц. літ.);
А от моя смерть була інсценована. Я мусив так учинити, коли стало ясно, що наше повстання приречене (О. Авраменко, В. Авраменко);
// інсцено́вано, безос. пред.
Уже інсценовано та екранізовано драматичні твори І. Котляревського (з газ.);
Увесь перебіг подій було інсценовано, що згодом підтвердив проведений експеримент (із журн.).
[inscenowanyj]
прикм.
inscenizowany
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до інсценувати.
Інсцено́ваний, -на, -не