АВТА́РКІ́Я, ї, ж.
1. екон., політ. Економічна політика, спрямована на створення замкнутого національного або регіонального господарства, відокремленого від економіки інших країн або інших регіонів.
У чистому вигляді автаркія проявлялась лише в умовах натурального господарства в докапіталістичних формаціях (з наук. літ.);
У сучасну епоху, коли посилюються економічні, наукові та інші зв'язки у світовому господарстві, країна може опинитися у стані автаркії або в силу зовнішніх обставин (наприклад, уведення економічних санкцій), або за рахунок проведення державою політики автаркії (наприклад, в умовах підготовки до війни) (з наук.-попул. літ.);
Політика автаркії проводилась у різні роки різними країнами (Німеччина, СРСР, Італія та ін.) (із журн.).
2. філос. У філософії кіренаїків і стоїків – незалежність особи від речей зовнішнього світу або інших людей.
Літературна традиція пов'язує з Діогеном багато анекдотів та легенд, які демонструють незворушну послідовність, з якою він втілював у своєму житті принципи автаркії, самообмеження і презирство до суспільних умовностей (з наук. літ.);
Ідеал людини в стоїцизмі – незалежність від зовнішніх обставин, автономність, самодостатність (автаркія) (із журн.).
-ї, ж.
1) Створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямованого на максимальне обмеження імпорту.
2) Політичний режим (зазвичай деспотія), який забезпечує функціонування такого господарства.
Ї, ор. -єю. Економічна політика відособлення якоїсь країни від економіки інших країн з метою максимального обмеження імпорту.
ек.
autarchy, autarky, self-sufficiency
Самовистарчальність, див. самодовліючий
Економічна самодостатність.