АВТОГЕМОТЕРАПІ́Я, АУТОГЕМОТЕРАПІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Метод лікування, що полягає у введенні хворому в м'язи або під шкіру його власної крові, узятої з вени (іноді до неї додають лікувальний засіб).
Автогемотерапія з попереднім опроміненням крові дає позитивний результат і змінює на краще імунну систему (з наук.-попул. літ.);
Якщо збудник хвороби знаходиться в крові, то слід призначати більш серйозне лікування – аутогемотерапію, антибіотики, ультрафіолетове опромінення (із журн.).
-ї, ж.
див. аутогемотерапія.