ҐАЗДА

Без ґазди, які жінці гаразди.

Нарікання вдови, яка мусить всім клопотатися по смерти чоловіка.

Ґазда по судах не біжить, бо ґаздівство в руках держить.

Добрий господар не втручається в чужі діла, а пильнує свого, тому і в суді не буває.

Ґазда умирає, а ґаздиня другого шукає.

Чоловік умирає, жінка шукає собі іншого чоловіка, щоб віддатися.

Ґазда, як гелетка.

Іронія з такого, що робить себе більшим, як у дійсности є. Нелетка — міра, чверть кірця.

Ґаздиня на чотири ґазди.

Іронія з жінки, яка дуже гордиться.

Ґаздувала б і вош, коби мож.

Кожному здається, що то легко господарювати, а то є велика відві- чальність.

Де дві ґаздині, там голодні й свині.

Там нема ладу, бо або балакають і не пильнують свого діла, або обидві сваряться.

Де нема ґазди, там ладу не жди.

Де господар не допильнує, там страта певна.

З ґаздами — ґазда, з панами — пан, а з свиньми — свиня.

Глум з дволичного.

Сивий сокіл, сиві його очі, не буде з того ґазди, хто ходить по ночі.

Хто бурлакує по ночах, той днем мусить спати і не догляне господарства.

ҐА́ЗДА, и, ч., діал.

Господар.

Василь Півморок був свого часу один з найзаможніших ґаздів на ввесь Борислав (І. Франко);

– Це, – каже, – вже не вбогий хлоп із прикарпатської долини, а знаний між людей .. ґазда і трудової медалі кавалер (С. Журахович);

– Пiдемо. Ґазди непокояться через нас (Р. Андріяшик);

В цьому домі жив колись інший господар, чи то пак навіть ґазда (Ю. Андрухович).

ґа́зда́

[ґазда і ґазда]

-зди^е/-зди, д. і м. -з'д'і/-з'д'і

[gazda]

ч.

gazda

«староста камери»[ І, 282] Дрог. (дослівно «господар», з угор. gazda «те саме») [ОГ]

Master of the house; owner; householder; host

див. чоловік

Ґа́зда, -ди; ґа́зди, ґа́здів

Vert, husvert

Vært

Värd