ІДІОМА́ТИКА

ІДІОМА́ТИКА, и, ж. 1. Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору. Він [В. І. Ленін] особливу увагу звертав на передачу в перекладах особливостей синтаксису, стилю та ідіоматики оригіналу (Мовозн., VII, 1949, 30). 2. Вчення про ідіоми. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 12.