АСИМІЛЯ́ТОРСТВО, а, с.
Насильницьке нав'язування пригнобленим національностям мови й культури панівної нації.
На початку XX ст. українське суспільство було охоплене боротьбою з великодержавним асиміляторством (з навч. літ.);
Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, однак в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (з навч. літ.).
-а, с.
Насильницьке нав'язування пригнобленим національностям мови й культури панівної нації.