П'ЯТІРКО

П'ЯТІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм.

Те саме, що п'я́теро.

[Химка:] Після батька ми зосталися невеличкими; а нас було п'ятірко (Панас Мирний);

Там, де мається яких п'ятірко-шестірко овечат, так кожна крапелина молока на обрахунку (Г. Хоткевич);

Через плече Свиридові почепили торбу, куди вліз кусень хліба, дві цибулини, сіль, п'ятірко варених картоплин (Ю. Яновський).