ЛАБАТИЙ

ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Франко). — Пор. 1. широ́кий.

ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Сосюра); Навколо школи лапасті шовковиці (І. Цюпа); Дарка дивиться через вікно на виснажене лапчасте листя (Ірина Вільде); Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Н. Рибак); Зелений дикий виноград коло мого вікна розійдеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Малий Мирон над усе любить бігати сам.. поміж широколисті лопухи (І. Франко); Широколистяні породи дерев; Лапатолисті дуби.. шуміли сумом байдужого вічного ждання (І. Ле); То був стовбур старезного бука, гіллястого і листатого (П. Загребельний).

ЛАБА́ТИЙ, а, е, діал.

Лапатий.

Зелений дикий виноград коло мого вікна розлізеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська);

Ось з-поза церкви Святого Іллі висунулося щось велике, грубе, лабате, як ведмідь (Б. Лепкий);

// діал., зневажл. Незграбний, клишоногий.

– Є там що в ямі? – А дідько є лабатий! Заморока та й годі (І. Франко).

Лаба́тий:

— лапатий [IV]

— той, що має великі ноги або руки; лапатий; клишоногий [I]

— цибатий [6]

Лаба́тий, -та, -те