Значение слова "АРХІВ" найдено в 26 источниках

АРХІВ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АРХІ́В, у, ч.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням, зберіганням і описом документів, писемних пам'яток і т. ін.

Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (В. Кучер);

Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (О. Іваненко);

// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи і т. ін.

В архіві інституту зберігаються особові справи усіх співробітників, які працювали тут з дня заснування, тобто з 1930 р. (із журн.).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи.

Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (з наук. літ.);

У жовтні 1932 р. поліція розгромила у Львові редакцію “Вікон”, знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (з навч. літ.).

3. інформ. Дані, що зберігаються на електронних носіях у стислому вигляді.

Обновити текстовий архів;

Створити архів програм на дискетах.

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. архив (від латин archivum-урядовий будинок) — 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати (М. Хвильовий). здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву). 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) Коли пропало, то вже не поправиш... (Острожин:) Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів? (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (С. Голованівський); Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський). здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність (Г. Хоткевич).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

1) Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. || Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо.

2) Листи, рукописи, знімки і т. ін., що стосуються діяльності якої-небудь установи або особи.

3) У системах обробки інформації – сукупність даних або програм, що зберігаються на зовнішньому носії.

••

Архів даних — сукупність впорядкованих носіїв даних та організація їх зберігання.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-у, ч. 1》 Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін.
|| Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо.
2》 Листи, рукописи, знімки і т. ін., що стосуються діяльності якої-небудь установи або особи.
3》 У системах обробки інформації – сукупність даних або програм, що зберігаються на зовнішньому носії.
Архів даних — сукупність впорядкованих носіїв даних та організація їх зберігання.

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

ім (установа) archives; record office; (відділ в установі) registry; (документи тощо) archives; files; records • здавати (щось) в ~ to file (smth) in the archives; hand (smth) over to the records (to the archives) • здавати (передавати) (договір тощо) на зберігання в ~ Організації Об'єднаних Націй to deposit (a treaty etc) in the archives of the United Nations • державний ~ State Archives; (у Великобританії) Record Office • особистий ~ personal files • судовий ~ files; public records

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) archives (pl.), chancery; перен. limbo

державний архів — state archives; record office

здавати в архів перен. — to relegate, to shelve, to give up as a bad job; to throw on the scrapheap

2) комп. archive; file

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

архі́в (лат. archivum, від грец. άρχείον – урядовий будинок) 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2. Сукупність листів, рукописів, знімків тощо, які стосуються діяльності певної установи або особи.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

архів (лат., гр., урядовий будинок) 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і зберігають документальні матеріали. 2. Сукупність листів, рукописів, знімків тощо, які стосуються діяльності певної установи або особи.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

архі́в

[арх’іў]

-х'іву, м. (на) -х'ів'і, мн. -х'іви^е, -х'ів'іў

найдено в "Українсько-польському словнику"

[arhiw]

ч.

archiwum

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 档案馆, 档案库

2) 档案