АПРОБА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.
Однак Рим .. не дав своєї апробації, і товариство не було відкрите (І. Франко);
Роботи наукових інститутів діставали апробації на міжнародних конференціях (з наук.-попул. літ.).
2. с. г. Визначення сортових якостей посівів з метою виділення кращого з них для насіння.
Контроль за збереженням сортової чистоти насіння здійснюється методом польової апробації (з наук.-попул. літ.).
-ї, ж.
1) Перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів.
2) Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.
3) с. г. Визначення сортових якостей посівів із метою вибору кращого з них для насіння.
[aprobacja]
ж.
aprobata
Апроба́ція, -ції, -цією
Approbation, approval
Схвала, ухвала
Approbasjon
Approbation