Значение слова "КОЛОМИЙКА" найдено в 15 источниках

КОЛОМИЙКА

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

КОЛОМИ́ЙКА

• КОЛОМИЙКА

- жанр укр. нар. пісні. Найчастіше складається з двох рядків, у кожному з яких 14 складів, з постійною цезурою після восьмого складу, з жіночою римою. Такий вірш наз. коломийковим віршем. Майже стабільною ознакою К. є їхня двопланова будова. У першому рядку подається образ природи, що має символічне значення, в другому — конкретний реальний образ. К. можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього, виконуються на мелодії усталеного типу.

К. виникли в 15 ст., а перші записи їх зроблені в 17 ст. Ознаки давнього походження зберегла й приспівки південно- та західнослов'ян. фольклору: сербське коло, болгарське хоро, чеське до колечка, словацькі карічка і каламайка, що поєднують елементи співу й танцю в колі. Саме у цій загальнослов'ян. спорідненості, очевидно, й слід шукати найвірогідніше пояснення назви "коломийка", хоч є й інші тлумачення (напр., назву К. пов'язують з м. Коломиєю). Локальні за походженням (їхньою батьківщиною є Карпатський регіон), К. поширились по всій Україні. Крім зображення подій і переживань у родинно-побут. середовищі, К. набувають і соціального звучання. Для них характерні гумор і сатира. Вплив К. помітний у творчості Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Руданського, П. Тичини, П. Воронька, Д. Павличка. Тексти К. використовували у своїх творах М. Коцюбинський, Марко Черемшина, І. Кулик та ін. У сучас. фольклорі К. належить одне з провідних місць за кількістю зразків, різноманітністю, інтенсивністю творення й поширення в народі. Відомими авторами й виконавцями К. були нар. поети-коломийкарі Ілько Гурдзан, Олекса Уманець та ін.

Вид.: Гнатюк В. Коломийки, т. 1 — 3. В кн.: Етнографічний збірник, т. 17 — 19. Львів, 1905 — 07; Коломийки. К., 1969; Як зачую коломийку. Ужгород, 1975.

Літ.: Сумцов Н. Коломийки. К., 1886; Грінченко М. О. Коломийки. В кн.: Грінченко М. О. Вибране. К., 1959; Шумада Н. Пісенні мініатюри українського народу. В кн.: Коломийки. К., 1969: Шумада Н. С. Походження і розвиток коломийки як жанру. В кн.: Розвиток і взаємовідношення жанрів слов'янського фольклору. К., 1973; Качкан В. Скарби народні. "Друг читача", 1975, 26 червня; Омеляшко Р. А. Коломийковий вірш в українському пісенному фольклорі. "Вісник Київського університету. Літературознавство. Мовознавство", 1987, в. 29.

Н. С Шумада.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КОЛОМИ́ЙКА, и, ж.

1. Українська народна пісенька типу частівки.

З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М. Коцюбинський);

На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (С. Журахович);

Оксен поривається співати, заводить дотепних коломийок (О. Гончар).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.

– Чому б то не затанцювати гопака або вашої коломийки .. І рух, і ритм, і чуєш, що кров тобі в жилах жвавіше грає (Б. Лепкий);

Бралися всі за руки і танцювали в коло гопака, вальця або коломийку на одну й ту саму музику, яку самі собі, хто як міг, робили (У. Самчук);

Празький – великий і незграбний – звивається у коломийці, як фуркало. Софійка повіває коло нього, як хоруговка (Ірина Вільде).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.; ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКА діал., ШУ́МКА діал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, — аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи — це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).


найдено в "Лексиконі львівському"
коломи́йка історія, пригода (ср, ст): Насамперед – реєстр випадків: коломийка почалася, як звичайно, після панахиди в святому Юрі, цим разом – за Карпатську Україну. По панахиді наші сформували імпозантний похід, вісімками, вділ вулицею Міцкевича. Чоло походу було під універком, а хвіст на площі Юра, ти собі уяви! (Керницький); О, то буде довга коломийка, стільки всяких інституцій треба буде перейти, занім позволять вам той стрих зробити (Авторка)
найдено в "Музичних термінах"
(від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.) 2. Народний танець гуцульського походження. Музичний розмір 2/4, темп жвавий.
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Українська народна пісенька типу частівки.

2) Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.



найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Укр. народна пісня-танець куплетної форми, переважно жартівливого змісту, назва — від м. Коломия Івано-Франківської обл.; темп жвавий, музичний розмір 2/4.


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-и, ж. 1》 Українська народна пісенька типу частівки.
2》 Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуколомыйка


найдено в "Українсько-англійському словнику"

Kolomiyka (Ukrainian dance and song)


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Коломи́йка, -ки, -ці; -ми́йки, -ми́йок


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
коломи́йка іменник жіночого роду
найдено в "Українсько-російському словнику"
(песня, танец) коломыйка
T: 30