Значение слова "АСИСТЕНТ" найдено в 27 источниках

АСИСТЕНТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АСИСТЕ́НТ, а, ч.

1. Помічник спеціаліста (лікаря, режисера та ін.) в тій чи іншій роботі.

Коли прийшов Мартинов, асистенти [хірурга] готувалися до операції (О. Донченко);

Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, – до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (О. Довженко);

Професор дотепер керував моєю працею. Я був у нього за асистента (Ю. Шовкопляс).

2. Нижча посада викладача у вищих навчальних закладах, а також особа, що обіймає цю посаду.

Після навчання в університеті він обійняв посаду асистента при кафедрі ботаніки (із журн.).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПОМІЧНИ́К (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), АСИСТЕ́НТ, ПОМАГА́Ч розм., ПІДПО́РА розм., ПОЛИ́ГАЧ зневажл.; ПРА́ВА РУКА́ розм. (найближчий помічник); ТОВА́РИШ заст. (у назвах звань і посад). Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); На уроках фізики тільки Валентина учитель брав собі за асистента (О. Гончар); Сини були тільки для Зіньки за помагачів та за наймитів, а вона всім орудувала сама (І. Нечуй-Левицький); Старий машиніст.. чимдалі більше вибивався з сил і хотів мати біля себе підпору — сина (С. Скляренко); Хай фашисти вважають, що ви й справді їхній полигач, а коли прийде наш час... Тоді все стане на свої місця (І. Головченко і О. Мусієнко); Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. — Се, кажу, моя права рука (Ганна Барвінок); Він розказав, що Мірошниченко з товаришем голови повіткому чогось довго ходили понад Бугом, придивлялися до якихось слідів (М. Стельмах).

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

1. посада в наукових установах і вузах, на яку призначають випускників вищих шкіл з професійним ступенем магістра, інженера чи лікаря; 2. помічник, напр., хірурга, який виконує операцію.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Помічник професора, лікаря та ін. у тій чи іншій роботі.

2) Нижча посада викладача у вищих навчальних закладах, а також особа, що обіймає цю посаду.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

асисте́нт [від лат. assistens (assistentis) – присутній, помічник] 1. Помічник спеціаліста (професора, лікаря, режисера, екзаменатора). 2. У вузах СРСР штатна посада на кафедрі; перше наукове звання. 3. Помічник прапороносця.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

асисте́нт

[аси^естент]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нти^е, -н'т'іў

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. ассистент (від латин. assistens (assistentis) — присутній, помічник) — 1. Помічник спеціаліста (професора, доцента, лікаря, екзаменатора). 2. У вузах — штатна посада на кафедрі; перше наукове звання.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

асистент; ч. (лат., присутній, помічник) 1. Помічник спеціаліста (професора, лікаря, режисера, екзаменатора). 2. У вузах штатна посада на кафедрі; перше наукове звання. 3. Помічник прапороносця.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Помічник професора, лікаря та ін. у тій чи іншій роботі.
2》 Нижча посада викладача у вищих навчальних закладах, а також особа, що обіймає цю посаду.

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

1. посада в наукових установах і вузах, на яку призначають випускників вищих шкіл з професійним ступенем магістра, інженера чи лікаря; 2. помічник, напр., хірурга, який виконує операцію.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.ассистент

найдено в "Українсько-польському словнику"

[asystent]

ч.

asystent

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 助手, 助理

2) 助教

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

(лікаря) помічник, помагач, спомагач; (у виші) викладач-помічник.