Значение слова "ШЕПТУН" найдено в 53 источниках

ШЕПТУН

  найдено в  "Толковом словаре Ожегова"
ШЕПТУН, -а, м. (разг.). 1. Тот, кто шепчется. 2. перен. Сплетник,распространитель слухов (неодобр.). II ж. шептунья, -и, род. мн. -ний.
  найдено в  "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"
шептун 1. м. разг. 1) а) Тот, кто шепчет (1) или шепчется с кем-л. б) Тот, кто охрип и говорит очень тихо. 2) перен. Сплетник. 3) перен. Доносчик. 2. м. устар. Знахарь, колдун.



  найдено в  "Русско-английском словаре"
шептун
м. разг.
1. whisperer, sneak
2. (сплетник) tell-tale, informer




  найдено в  "Словаре синонимов"
шептун знахарь, сплетник, клеветник, колдун, поклепщик, наговорщик, кляузник, наушник, шепетник, шепетун, очернитель, шептала, инсинуатор, доносчик, наветчик, народный целитель, лекарь-самоучка Словарь русских синонимов. шептун 1. см. знахарь. 2. см. клеветник Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. шептун сущ., кол-во синонимов: 22 • акудник (6) • доносчик (45) • знахарь (33) • инсинуатор (12) • кавник (4) • клеветник (51) • кляузник (18) • колдун (47) • лапоть (20) • лекарь-самоучка (4) • наветчик (10) • наговорщик (24) • народный целитель (6) • наушник (25) • очернитель (11) • поклепщик (15) • приворотчик (4) • река (2073) • сплетник (47) • шепетник (2) • шепетун (2) • шептала (11) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала
  найдено в  "Словнику синонімів української мови"

ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. (про таємного агента правоохоронних органів). Всі ті слова й думки були приписані самому Миколі, бо донощик, здається, не знав, що автором проекту був Максим (І. Багряний); Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб); — Дивись, он недалеко гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (І. Нечуй-Левицький); — Учитися б у його, руки цілувати, а ти на його почав брехню точити по всьому повіту... Ябедником називати (Панас Мирний); Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь-таки ябеда і написав (П. Колесник); Дворянин Сельський був знаний як наклепник. Фіскал і драпіжник (П. Панч); — Доки вам тих навушників слухати, а нам терпіти через них? (А. Свидницький); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі (І. Цюпа); Обдурювали його, Батия, всі нашіптувачі, коли наговорювали на Данила різні вигадки (А. Хижняк); Так багате наше Жаб'є Вороги із'їли, А найгірше конфіденти Були нам доїли (пісня); Він чув десь, що стукачів і сексотів.. не щадять і, коли це вигідно, "вербують" їх, саджають, б'ють, розстрілюють (І. Багряний); Слободою ходили ймовірні чутки: у чужу сповідь волосний лягавий завжди свого писка встромляв (О. Ковінька). — Пор. 1. доно́сити.

ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (Павло:) Нема нуднішої болісті, як зуби. (Яким:) Є такі знахарі, що замовляють (М. Кропивницький); Прадід стояв, мов знатник, що знає всі степові тайни, він здавався Данилкові господарем степових звичаїв (Ю. Яновський); Він ходив по лісах та по луках, збирав якісь квітки, камінці.. Старшиниха погадала навіть, чи не ворожбит він який (Б. Грінченко). — Пор. 1. чаклу́н.

ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І. Цюпа); Наплюй, що скажуть плетуни, я хочу, щоб ти виріс, щоб розгорнувся твій талант (П. Дорошко); У селі не слухають різних шептунів (П. Кочура).

ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто діє заклинанням); ШЕПТУ́Н заст., ШЕПТІ́Й заст. (той, хто промовляє наговір, приворот); ВОЛХВ (у давніх слов'ян); ВОРОЖБИ́Т заст., ХИМОРО́ДНИК заст. (той, хто ворожить); ШАМА́Н (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). — Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття (З. Тулуб); (Мар'яна:) Сербине, може, ти чарівник? Нарай мені таких чар, щоб можна було привертати людей! (С. Васильченко); За Абдулаєвим ходить слава східного чародія і мага (Григорій Тютюнник); — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (О. Маковей); Прадід стояв, мов знатник, що знає всі весняні тайни (Ю. Яновський); Чула й вона колись про лісовиків, вовкулаків, чародійників (В. Гжицький); Над розгорнутою картою схилився землемір.. Враження було таке, наче то не землемір, а якийсь всесильний маг, чудодій, що на пожовклій картіоракулі вичитує кожному його долю (І. Кириленко); Іван простягав руку у сю скупу зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких (М. Коцюбинський); (2-га дівчина:) Він відьмак, з чортами знається (М. Старицький); — Я.. бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих синкхів, заклинателів змій (П. Загребельний); Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (С. Воскрекасенко); Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Т. Шевченко); "Що ж, — думає (Петро), — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха" (П. Куліш).


  найдено в  "Словнику української мови у 20 томах"

ШЕПТУ́Н, а́, ч., розм.

1. Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо.

В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (з газ.).

2. Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови.

Останніми днями в городі більше та більше з'являлось ворожих під'юджувачів та підштрикувачів, що сіяли серед оборонців Долини всякі страхи та брехні, і Лукія з Яриною те ставили собі на карб, бо хто ж, як не вони, мусили б усіх отих вивідачів та шептунів хапати, заки вони перейдуть межу Долини (О. Ільченко);

// Той, хто доносить на кого-небудь.

Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб);

У харківському професорському колі Потебня був взірцем особистої порядності, відкритого презирства до донощиків-шептунів (з наук. літ.).

3. заст. Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот.

Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити (С. Воскрекасенко).


  найдено в  "Малом академическом словаре"
-а́, м.
1. разг.
Тот, кто шепчет (в 1 знач.) или шепчется с кем-л.
||
О безголосом, с хриплым голосом человеке.
— В хоре набраны не басы, а шептуны, и все спились с кругу. Н. Успенский, Тихая пристань.
2. разг.
Тот, кто наушничает, занимается доносами.
[Суфлер Павлов] известен как сплетник, состоящий при Батьке в должности «наушника» и шептуна. Скиталец, Этапы.
3.
Тот, кто распространяет какие-л. ложные, провокационные слухи.
Тут Алеша сказал о том, что злостные шептуны стараются посеять рознь между рабочими и крестьянами. Фадеев, Последний из удэге.
С помощью коммунистов нащупал он в полку шептуна из эсеров и разоблачил его. Либединский, Комиссары.
4. устар.
Знахарь, колдун.

Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Русско-португальском словаре"
м рзг
(тот, кто шепчет) cochichador m; (сплетник) mexeriqueiro m; (доносчик) delator m

Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Полном фонетическом разборе слов"

1) Орфографическая запись слова: шептун
2) Ударение в слове: шепт`ун
3) Деление слова на слоги (перенос слова): шептун
4) Фонетическая транскрипция слова шептун : [шипт`ун]
5) Характеристика всех звуков:
ш [ш] - согласный, твердый, глухой, парный
е [и] - гласный, безударный
п [п] - согласный, твердый, глухой, парный
т [т] - согласный, твердый, глухой, парный
у [`у] - гласный, ударный
н [н] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
6 букв, 5 звук
  найдено в  "Орфографическом словаре русского языка"
(2 м), Р. шептуна/; мн. шептуны/, Р. шептуно/в

Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Словаре русского арго"
ШЕПТУН, -а, ШЕПТУНЧИК, -а, м.Кишечные газы.Пустить шептуна (или шептунчика) — испортить воздух.
Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Формах слова"
шепту́н, шептуны́, шептуна́, шептуно́в, шептуну́, шептуна́м, шептуна́, шептуно́в, шептуно́м, шептуна́ми, шептуне́, шептуна́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала
  найдено в  "Библии. Ветхом и Новом заветах. Синодальном переводе. Библейской энциклопедии арх. Никифора"
шепт’ун (Ис.8:19 ) — в оригинале: «которые шепчут и говорят глухим голосом» (срн. Ис.29:4 ).

Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Большом словаре русских поговорок"
Пускать/ пустить шептуна (шептунов). Жарг. мол. Шутл. Бесшумно выпускать газы. Вахитов 2003, 152; Максимов, 352.

Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч., розм.

1) Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо.

2) Той, хто поширює чутки, поговори, потайні розмови. || Той, хто доносить на кого-небудь.

3) Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот.



  найдено в  "Морфемном разборе слова по составу"
корень - ШЕПТ; суффикс - УН; нулевое окончание;
Основа слова: ШЕПТУН
Вычисленный способ образования слова: Суффиксальный

∩ - ШЕПТ; ∧ - УН; ⏰

Слово Шептун содержит следующие морфемы или части:
  • ¬ приставка (0): -
  • ∩ корень слова (1): ШЕПТ;
  • ∧ суффикс (1): УН;
  • ⏰ окончание (0): -

  найдено в  "Русском словесном ударении"
шепту́н, -а́
Синонимы:
акудник, доносчик, знахарь, инсинуатор, кавник, клеветник, кляузник, колдун, лекарь-самоучка, наветчик, наговорщик, народный целитель, наушник, очернитель, поклепщик, река, сплетник, шепетник, шепетун, шептала



  найдено в  "Большом русско-испанском словаре"
м. разг.

1) (тот, кто тихо говорит) cuchichero m

2) (сплетник) murmurador m, susurrón m; soplón m (доносчик)


T: 35