АМУНІЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до амуніції.
На щастя, покараний легко, а міг би бути й розстріляний, чому ні. "Хлоп мав щастя" й дістав кілька нарядів поза чергою, стояти на варті біля амуніційного пакгауза, а потім біля брами (І. Багряний);
До товарної станції, де стояли амуніційні магазини, не проскочив ні один наш самохід (із журн.).
[amunicyjnyj]
прикм.
amunicyjny військ.
-а, -е.
Прикм. до амуніція.
Амуніці́йний, -на, -не