АВДИКО́ВСЬКИЙ Орест Арсенович
• АВДИКОВСЬКИЙ Орест Арсенович
(псевд. — Бояніст, Іван Нетой, Семен Підгірський
(23.IV 1842, с. Подусів, тепер Перемишлянського р-ну Львів. обл. — 10.VIII 1913, Львів)
Укр. письменник, публіцист та етнограф. За поглядами — "москвофіл" (див. "Москвофіли"). Походив з род. священика. Довгий час жив у Мостище поблизу Калуша. Наприкінці 80-х pp. переїхав до Львова. У 70-х pp. співробітничав у газ. "Слово". Разом з О. А. Марковим заснував і видавав журнали "Пролом" (1881 — 82), "Новый пролом" (1883 — 87). Останні роки життя працював у газ. "Галичанин". У л-рі дебютував поемою "Завірюха" ("Голос народним, 1866). Друкувався гол. чином у львів. виданнях. Окремими книгами вийшли повісті "Пригода Стефана Корчука" (1886), "Пильнуй свого — не забагай чужого" (1887). Твори здебільшого дидактичні, з християнським моралізуванням. У 1877 видав стислі переробки романів "Робінзон Крузо" Д. Дефо і "Хатина дядька Тома" Г. Бічер-Стоу (друга — під назвою "Дядько Фома"). Переклав романи А. Дюма-батька ("Із записок старого капітана", 1874), А. Доде ("Жуав", 1887).
М. Й. Шалата.