АКУЗАТИ́В, а, ч., лінгв.
Знахідний відмінок.
Знахідний відмінок, або акузатив, – відмінок, яким у мовах номінативно-акузативної будови позначається об'єкт дії (прямий додаток) (з наук. літ.);
Внеском у загальну теорію відмінків є теоретичне обґрунтування Є. Куриловичем і Е. Бенвеністом на матеріалі індоєвропейських мов похідності присубстантивного суб’єктного й об’єктного генітива від номінатива й акузатива (з наук. літ.).
Акузати́в, -ва, -ву (лат.) – знахідни́й відмі́нок
(грам.) знахідний відмінок