Значение слова "АКУЗАТИВ" найдено в 8 источниках

АКУЗАТИВ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АКУЗАТИ́В, а, ч., лінгв.

Знахідний відмінок.

Знахідний відмінок, або акузатив, – відмінок, яким у мовах номінативно-акузативної будови позначається об'єкт дії (прямий додаток) (з наук. літ.);

Внеском у загальну теорію відмінків є теоретичне обґрунтування Є. Куриловичем і Е. Бенвеністом на матеріалі індоєвропейських мов похідності присубстантивного суб’єктного й об’єктного генітива від номінатива й акузатива (з наук. літ.).


найдено в "Словнику іншомовних слів"
(лат.) лінгв. знахідний відмінок. Див. також: аблатив, вокатив, генітив, датив, елатив, ергатив, локатив, номінатив, партітив
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Акузати́в, -ва, -ву (лат.) – знахідни́й відмі́нок


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

(грам.) знахідний відмінок


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
акузати́в [лат. (casus) accusativus] знахідний відмінок.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
акузати́в іменник чоловічого роду
найдено в "Сербско-русском словаре"
м.вини́тельный паде́ж
T: 33