КЛАВІАТУРА

КЛАВІАТУ́РА, и, ж.

1. Весь ряд клавішів у клавішних музичних інструментів.

– Чудово! – прошептала вона в захопленні, відриваючи руки від клавіатури (Н. Кобринська);

А граюча сиділа [артистка], мов статуя, звернена до нас класичним своїм профілем, не ворухаючися тілом, і лише руки її мелькали по клавіатурі, мов білі листки (О. Кобилянська);

Довгі сухі пальці бігають по клавіатурі, ніжно, майже без натиску торкаючись клавішів (Ю. Смолич);

* Образно. З клавіатури ребер добувається звук, що нагадує непомалу вщент розладнане піаніно (О. Забужко).

2. Сукупність клавішів у якому-небудь механізмі.

Сахно не покидала своєї машинки. Вона зовсім не звернула уваги на того, що прийшов, і далі вицокувала на клавіатурі (Ю. Смолич);

Тонкі .. пальці вправно бігають по блискучій клавіатурі лінотипа (В. Кучер);

На письмовому столі, просто на клавіатурі комп'ютера, сидів великий сірий щурисько і мив мордочку передніми лапками (А. Кокотюха);

У глибині кімнати .. чоловіча постать, схилившись, чаклувала над клавіатурою (О. Ірванець).

В музичних клавішних інструментах ряд клавіш, поєднаних із механізмом, який приводиться в рух пальцями або ногами, в результаті чого виконавець має можливість вільного добору звуків; к. для рук наз. мануальною к., для ніг — педалі.

[kławiatura]

ж.

klawiatura

Keyboard; (органа) fingerboard, manual

【阴】 键盘

Keyboard, klaviatur, tastatur

Klaviatur, tangentbord

Klaviatur