ПАЛО́МНИК, а, ч.
1. Той, хто відвідує так звані святі місця або мандрівний богомолець взагалі; прочанин.
Батьківське почування по таких довгих роках самотнього й у тісних рамцях замкненого життя було для нього тим, чим є джерело свіжої води для паломника у вигорілій пустині (І. Франко);
У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше паломників (В. Минко);
Паломників називали по-різному: “прочани”, “богомольці”, “подорожани”, “пілігріми”, “поклонники”, “каліки перехожі” та ін. (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Учасник паломництва (у 2 знач.).
Паломники відправились автобусним маршрутом до Почаївської лаври (із журн.).
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Весь этот ворох: соломки,
Лыка, подошвенных швов —
Зыбким хозяйством пало́мника
Стронуться с места готов…
Н. Н. Матвеева, Солнце осеннее…
БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрівний богомолець узагалі). У городі в тім часі майже все спало, тільки якусь громадку богомольців стріли по дорозі, що йшли на відпуст (С. Ковалів); Прочани добиралися до Києва пішки, бувало, і за тисячі кілометрів (Ю. Збанацький); У храмах Аджанти й Еллори завжди людно. Багато туристів з Європи і Америки, а ще більше паломників (В. Минко); Входять Микита і Джема. Він в рудуватому одязі пілігрима (І. Кочерга).
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 2. — М., 1957. — С. 351;
• сбщ. П. Н. Корелин (Источник Масанова)
Псевдоним: Паломник
Настоящее имя: Ефимов Александр Николаевич
Периодические издания:
• Черниговские Епархиальные Ведомости, 1900-х гг
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 2. — М., 1957. — С. 351;
• ИРЛИ (Источник Масанова)
Пало́мник. Искон. Суф. производное от пальма в значении «пальмовая ветвь». Паломник буквально — «странник, возвратившийся (с пальмовой ветвью) из святых мест». Ср. итал. palmiere «паломник ко гробу господню».