АМІРІ́ Гайнан Гімазетдінович
• АМІРІ Гайнан Гімазетдінович
(25.VIII 1911, с. Новий Артаул, тепер Янаульського р-ну Башк. АРСР — 8.IX 1982, Уфа)
- башк. рад. письменник. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив Башк. пед. ін-т (Уфа). В поемі "Шамсутдін і Нуретдін" (1932) у гумористич. манері пише про звільнення людини від приватновласницької психології та ін. пережитків минулого. Автор книг нарисів "Нові думи" (1933) і "Це було на Дніпрі" (1950), оповідань "Золото" (1940), "Великий сад" (1947), повісті "Мурадим" (1960), поетич. збірок "Серце солдата" (1944), "Радощі життя" (1950), "Життя — горіння" (1957), "Крапля весни" (1964) — про звитяжну творчу працю рад. людей, патріотизм і дружбу народів. Відомий також як дитячий письменник, публіцист і літературознавець. Досліджував укр. тему в башк. літературі. Написав вірш "Україні" (1949), присвячений визволенню укр. земель від нім.-фашист. загарбників. Переклав ряд творів укр. поетів, зокрема вірш "На майдані" П. Тичини.
♦ Тв.: Рос. перекл. — Радость. Уфа, 1953.
В. Г. Грижич.