КАСТАНЬЄТИ

КАСТАНЬЄ́ТИ, є́т, мн. (одн. кастаньє́та, и, ж.).

Поширений в Іспанії, Італії та країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв'язаних шнурком на одному кінці.

Летять слівця, мов ті колючки, Під дзвін і ляскіт кастаньєт (М. Вороний);

Соловейко ніби зазирнув йому в папір, страшенно зрадів, зацмокав, заахкав, задріботів, заплескав у кастаньєти (В. Винниченко);

Глянь, – свистять і літають мечі, А у наших руках кастаньєти, – Ми танцюєм, в танок зовучи (О. Олесь);

Мадонна і святий Йосип до циган поспішають: згублені кастаньєти всюди марно шукають (В. Стус);

* Образно. Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах (М. Коцюбинський);

* У порівн. Ось старий почав підстрибувати, мушлі заторохтіли, мов кастаньєти (І. Росоховатський).

Іспан. ударний музичний інструмент (ідіофон); дві дерев'яні мушлі на дерев'яній ручці або закріплені на пальцях; вдаряючи їх одну об одну, отримують характерний цокаючий звук; в Іспанії використовують у танцях; також у симфонічних оркестрах (входять до складу ударних інструментів).

мн.

castanets

Кастаньє́ти, -ньє́т, -там