М'ЯСЦЕ́, я́, с.
Пестл. до м'я́со 1.
Лисиця десь м'ясця дістала (Л. Глібов);
– Я уже м'ясця не їм, Перейшов на пампушки, На гречані галушки (М. Стельмах).
М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський); Курилися раз у раз величезні огнища, де висіли на гаках кітли, оберталися рожни, де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко); Він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Як дав дитині м'яса, то каже: на кики! на кики! (Словник Б. Грінченка).
-я, с.
Пестл. до м'ясо 1).