ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев. з негативними рисами). Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова (М. Рильський); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П. Загребельний); Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності (Горького) пройшло в складних глибоко повчальних умовах (І. Ле); І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком (І. Франко); — Де його військо? Жодної душі не видно в степу, хоча їх там.. безліч (О. Гончар); Кожен із них (літераторів), як справжній високорозвинений культурний індивід, має притаманні йому особливості (Я. Качура); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Бійці привели до них якогось загадкового суб'єкта, не то військового, не то цивільного (О. Гончар); — Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер).
ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НА уроч., ірон., ІНДИВІ́Д книжн., ДУША́ розм., ГА́ВРИК зневажл. Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (І. Сенченко); Як тільки блиснула вперше блискавка, ми вгледіли в болоті, в осоці дві людини (І. Нечуй-Левицький); На низькому помості з дощок, прикрившись шкурами, лежало кілька чоловік (С. Скляренко); Сервіз на шість персон; Коли один індивід за певний проміжок часу викидає занадто багато слів, відбувається їхня девальвація. Слова втрачають будь-яке значення (П. Загребельний); За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі.. по п'ять карбованців (О. Досвітній); — У самому місті екзамен тримав, у школу механізації. Казали — по десять гавриків на одне місце (Ю. Збанацький).
ОСО́БА перев. з означенням (людина як член суспільства; конкретна людина як носій яких-небудь індивідуальних властивостей, рис, певних характерних ознак), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ПЕРСО́НА, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ФІЗІОНО́МІЯ розм., СУБ'ЄКТ зневажл. Службова особа; Тося була таки міцного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Ірина Вільде); Формування цільної, фізично і духовно розвиненої особистості не мислиме без творів світового мистецтва (з газети); У великих індивідуальностей великі вади. Формула, яку слід пам'ятати, коли оцінюєш себе (В. Дрозд); І тут доречно згадати про народного вчителя, головну персону, що спрямовує дитячі душі, про головного садівника людських душ (Ю. Яновський); Він був найколоритнішою постаттю у нашому студентському товаристві (з журналу); Тільки обдарований геніальною творчою силою могутній індивідуум Глінки міг створити "Івана Сусаніна" (М. Рильський); І. Франко сказав про Ю. Федьковича, що це "безперечно одна із найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі" (з журналу); (Дюсенбаєв:) Наш полк висадився в цьому районі десантом. Ми пішли в розвідку і надибали одного суб'єкта (О. Левада).
ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Українські думи здебільшого є творами, пов'язаними з певними історичними особами або з історичними явищами і періодами (М. Рильський); Поруч із Вишенським, Прокоповичем та Сковородою Самійло Величко — грандіозна наша літературна постать (з журналу); — Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Де ж, пак, було йому тоді до цього! У нього ж, бач, справи державної ваги. Фігура! (А. Головко); Видно шишка велика якась. Лице таке повне, чисте, і дивиться так суворо, по-панському (А. Тесленко); Фінансові кити; Брат його дружини тепер неабияке цабе (А. Дімаров); Дивувалися пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею, коли з шаблями біля нього (О. Гончар); — Що ти просиш? Щоб я Гната не чіпав? А що ж він за цяця, що його чіпати не можна? (Григорій Тютюнник); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац (М. Стельмах); А що він за важниця (М. Номис).
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.