Значение слова "ЇЗДЕЦЬ" найдено в 15 источниках

ЇЗДЕЦЬ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВЕ́РШНИК (людина, що їде верхи на коні), ВЕРХІВЕ́ЦЬ, ЇЗДЕ́ЦЬ, НАЇ́ЗНИК, ВЕРХОВИ́Й, КІ́ННИЙ рідко, ВЕ́РХІВЕНЬ рідко, ВЕ́РШЕНЬ рідко, КОМО́ННИК заст., ВЕРХОВИ́К діал., ЇЗДУ́Н діал.; ДЖИГІ́Т (умілий і вправний їздець); КІННО́ТНИК, КАВАЛЕРИ́СТ, КІ́ННИК розм. рідко (військовий вершник); ГУСА́Р (вершник легкої кавалерії); КІРАСИ́Р іст., РЕ́ЙТАР (вершник важкої кавалерії); ША́БЛЯ (один боєць-кіннотник — при вказуванні на кількість бійців). Тепер Тадикові чітко було видно коня й вершника на тлі нічного неба (Григорій Тютюнник); І в одну мить.. на пригорку з'явились верхівці (І. Нечуй-Левицький); Прозорим льодом по ріці Промчали дзвінко два їздці (М. Бажан); Відбирав я тоді від наїзника Лебедя (коня) і вів його в.. стайню (Ю. Збанацький); Розступились і дали проїхати верховим і ридванові (П. Куліш); Зібрав (Турн) і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав (І. Котляревський); Не перебігли й половини яру, аж перед ними зачорніло кілька верхівнів (Б. Грінченко); — Здоров був, Барило, — озвався передовий вершень (О. Стороженко); Лісом.. їхала дружина вершників. Були це озброєні комонники (Ю. Опільський);- А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, як який їздун (Словник Б. Грінченка); — Джигіти з Саїдом на конях роз'їжджають по кишлаку (І. Ле); Пил шляхами битими в'ється під копитами — бурею кіннотники мчать по стороні (М. Упеник); Двадцять п'ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (І. Багмут); Видно було на стежках і шляхах довкола місточка то одиноких кінників, возових та піших, то цілі валки (І. Франко); Гусари чванились один перед одним дорогими баскими кіньми та кінською збруєю (І. Нечуй-Левицький); Проїхав учвал.. загін кірасирів (Н. Рибак); (2-й гонець:) Полковнику, шляхтичі йдуть на табір наш. Всередині рейтари (О. Корнійчук); Битися до останньої шаблі.

ЇЗДЕ́ЦЬ (дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах), НАЇ́ЗНИК.

НАЇ́ЗНИК (той, хто володіє мистецтвом верхової їзди; той, хто виконує різноманітні вправи на коні; той, хто доглядає і дресирує коней-скакунів на іподромах, кінних заводах і т. ін.; той, хто бере участь у кінських перегонах), ЇЗДЕ́ЦЬ, ЖОКЕ́Й (той, хто доглядає і дресирує коней-скакунів на іподромі, бере участь у кінських перегонах); ВОЛЬТИЖЕ́Р (той, хто виконує різноманітні вправи на коні під час бігу). Вправний наїзник; Цирковий наїзник; Матрос Шурка з Молдаванки був неабиякий їздець: змалку він навіть мріяв стати наїзником у цирку Чинізеллі (Ю. Смолич).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-дця, ч.

1) Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.). || Той, хто добре їздить верхи.

2) Фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах.

3) Дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

їзде́ць

[йіздец']

-з'д_з'ц'а, ор. -зд_зцем, м. (на) -зд_зцев'і/-з'д_з'ц'у, мн. -з'д_з'ц'і, -з'д_з'ц'іў

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-дця, ч. 1》 Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач. ).
|| Той, хто добре їздить верхи.
2》 Фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах.
3》 Дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.літ.ездок

найдено в "Українсько-польському словнику"

[jizdec']

ч.

jeździec

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

(конем) вершник, комонник, кіннотчик, див. кавалерист

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"

{йізде́ц} -здзца́, ор. -здзце́м, м. (на) -здзце́ві/-здзцу́, мн. -здзці́, -здзці́ў.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. вершник