ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.; Ї́ЗДИТИ до кого, ПРИЇЖДЖА́ТИ до кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). — Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він (П. Тичина) відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ'яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він (приятель).. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його (генерала) проводили всі гуртом. — Частіше приїжджайте до нас, — запросив Сидорчук (С. Журахович). — Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.
Ї́ЗДИТИ (здійснювати поїздки часто і в різні місця), РОЗ'ЇЖДЖА́ТИ. Вони (цигани) їздили по селах, жебрали (М. Коцюбинський); Під час канікул М. Лисенко роз'їжджає по селах, збирає українські народні пісні, організовує хори (з газети).
(на автомобілі) to drive; (верхи) to ride; (взагалі) to go; (подорожувати) to travel; (no суші) to journey; (no воді) to voyage
їздити за кордон — to go abroad
їздити по всьому світу — to travel all over the world
їздити по країні — to travel about the country
їздити на комусь — перен. to exploit someone
їздити на трамваї — to go by tram
їжджу, їздиш, недок.
1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках.
2) Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого-небудь, відвідувати когось.
••
Їздити {верхи} на кому ; Їздити на чиєму горбові (горбі) — цілком підкорити когось своїй владі, використовувати в своїх інтересах.
Дієприслівникова форма: їздивши, їздячи
1. їхати багато разiв або у рiзних напрямках2. бувати де-небудь, подорожувати, мандруватиездитьДеепричастная форма: ездя
【未】
1) (不定向) 乘, 骑; 乘行
Їздити трамваєм 乘电车去
2) 会驾驶, 会骑
Він їздить на велосипеді 他会骑自行车
[jizdyty]
дієсл.
jeździć
їздити на лижах / ковзанах — jeździć na nartach / łyżwach
ї́здити
[йіздиетие]
йіжджу, йіздиеш; нак. йіз'д', йіз'д'теи
Ї́здити, ї́жджу, ї́здиш, ї́здить, ї́здимо, ї́здите, ї́здять; їздь, ї́здьмо, ї́здьте; ї́здячи
див. кривдити
Köra; resa
Rejse
Reise