АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е.
Який містить альтернативу.
Українська опозиція утворила альтернативний уряд – Директорію на чолі з двома давніми суперниками – В. Винниченком та С. Петлюрою – й відкрито проголосила виступ проти гетьмана (з наук. літ.);
Організованість спротиву робітників проявилася також у спробах створення незалежних профспілок, альтернативних до офіційних (з навч. літ.);
При урізаній та підфарбованій історії, за відсутності альтернативних досліджень у суспільних науках світ бачиться спрощено навіть академікам (із журн.).
-а, -е.
Який містить альтернативу. Альтернативні судження.
••
Альтернативне навчання — процес, спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального добору нетрадиційних навчальних закладів.
Альтернативна вартість — вартість виробництва товару або послуги, що її вимірюють під кутом зору втраченої можливості виробництва іншого виду товару.
[al'tematywnyj]
прикм.
alternatywny
Alternative
Alternativ
Alternativ
Alternativ