Значение слова "АРИСТОКРАТІЯ" найдено в 23 источниках

АРИСТОКРАТІЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АРИСТОКРА́ТІЯ, ї, ж.

1. тільки одн., іст. Форма державного правління, при якій уся влада перебуває в руках заможної родової знаті.

Платон вирізняв три основні форми державного правління – монархію, аристократію і демократію (з навч. літ.).

2. збірн. Вища, привілейована верства панівного класу; родова знать.

Гордість – то прикмета .. аристократії (І. Нечуй-Левицький);

Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в “Основах суспільності” і в повісті “Для домашнього огнища”, робота інтелігента серед .. народної маси .. – от що служить темою більших Франкових повістей (М. Коцюбинський);

Його [Ференца] картини прикрашали ратушу, парламент, готель “Європа”, кафе “Балатон” .. Правда, тішилася ними переважно пихата аристократія (О. Гончар);

// Привілейована верхівка якого-небудь класу або соціальної групи.

Робітнича аристократія.

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Приємно було інколи хизуватись перед паризькою знаттю достатком і цнотливістю (Н. Рибак); Тішилась ними (картинами) переважно пихата аристократія, але художник не втрачав надії, що бачитиме їх колись і весь трудящий Будапешт (О. Гончар); Тоді на нашій Україні тільки одні дворяни, тобто одна католицька шляхта, мала право просвіти в школах (І. Нечуй-Левицький).

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

аристокра́тія (грец. αριστοκρατία, букв. – влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості. Аристократичними республіками були в давнину Спарта, Рим, Карфаген; в середньовічній Європі – Венеція, Псковська і Новгородська феодальні республіки. 2. В антагоністичному класовому суспільстві – вищий прошарок привілейованого стану, знать. 3. Переносно – в капіталістичних країнах привілейована верхівка якогось класу або соціальної групи.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

1) тільки одн., іст. Форма державного правління, за якої вся влада перебуває в руках заможної родової знаті.

2) збірн. Вища верства суспільства, якій належить уся влада в державі; родова знать. || Привілейована верхівка соціальної групи. Робітнича аристократія.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

аристократія; ж. (гр., букв. - влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості. Аристократичними республіками були в давнину Спарта, Рим, Карфаген; в середньовічній Європі - Венеція, Псковська і Новгородська феодальні республіки. 2. В суспільстві - вищий прошарок привілейованого стану, знать. 3. перен. привілейована верхівка якогось класу або соціальної групи.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ї, ж. 1》 тільки одн. , іст. Форма державного правління, за якої вся влада перебуває в руках заможної родової знаті.
2》 збірн. Вища верства суспільства, якій належить уся влада в державі; родова знать.
|| Привілейована верхівка соціальної групи. Робітнича аристократія.

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. аристократия (грец. aristokratiaа, букв. — влада найкращих, найзнатніших) — вищий прошарок панівних, елітних класів, привілейована знать у різних політичних формаціях суспільства. Фінансова верхівка національної еліти, яка зрослася з промисловою і фактично панує в економіці, політиці та ідеології.

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

1. форма правління у стародавній Греції; провідну верству становили арістой (найкращі), що вирізнялися багатством і походженням; 2. замкнута суспільна верства, що посідає найвище становище в суспільстві.

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

1. форма правління у стародавній Греції; провідну верству становили арістой (найкращі), що вирізнялися багатством і походженням; 2. замкнута суспільна верства, що посідає найвище становище в суспільстві.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду, тільки одн.аристократия

найдено в "Українсько-польському словнику"

[arystokratiia]

ж.

arystokracja

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

шляхта, дворянство, вищий світ, блакитна кров, світська чернь, сов. знать, жм. вельможество, панство; (придворна) придворні; П. еліта, вершки.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Aristocracy, nobility

фінансова аристократія — plutocracy

найдено в "Українсько-китайському словнику"