Значение слова "АБИ" найдено в 20 источниках

АБИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АБИ́, спол.

1. умовний. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.

Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко);

Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок);

Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський);

Синам мужицьким всі шляхи відкриті. Аби хватило волі та снаги (М. Бажан).

2. мети. Починає підрядні речення мети; щоб.

– Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих (І. Котляревський);

Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний);

Колесив сюди й туди, аби змилити увагу тих, що могли слідити за ним (І. Франко);

Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам (П. Панч).

3. з'ясувальний. Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.

Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї (М. Коцюбинський);

Тимофій Заброда того і жде, аби в сінях, у темряві, огріть кийком хазяйського сина Левка (К. Гордієнко).

4. допустовий, діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.

– Я аби хотів що попові дати, то не даю, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти (В. Стефаник).


найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. На Хом’яка нагнав таке він лихо, Що той і приказку у норку заховав, Аби, як кажуть, лихо тихо (Л. Глібов); — Знов кручуся, як муха в окропі, аби, гадаю, лихо тихо (М. Олійник). ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник). щоб (і) о́чі не ба́чили кого, чого і без додатка, несхв., перев. зі сл. мої́. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть. Викинула ту річ, щоб і очі не бачили, щоб і згадки не було (З газети). аби́ й о́чі не ви́діли, діал. — А йди ти від мене, аби тє (тебе) й очі мої не виділи (Г. Хоткевич). щоб о́чі повила́зили. 1. кому, чиї, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, як недобре побажання комусь. Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили (Укр.. присл..); — І щоб тому й очі повилазили, хто їх (малі чарки) купує,— відповідає зять (Укр. анекдот). повила́зили б о́чі. Та повилазили б йому очі, хто це побачити може (Остап Вишня). 2. зі сл. мені́. Уживається для запевнення у правдивості того, про що йдеться. — Щоб мені очі повилазили, коли, каже, не зроблю так (І. Квітка-Основ’яненко). аби́ о́чі повила́зили. — Правду вам кажу.., аби мені очі повилазили.., як брешу (Л. Мартович).
найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Аби бути багатим, треба бути жонатим.

Самітне господарювання не буде успішне.

Аби ніхто не був без жінки і без своєї хати.

Жінка і своя хата є ознакою сталого осідку та родинного життя.

Аби так наші вороги, їли з маслом пироги.

Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію. Ворогові ніхто добра не бажає. Пироги, це добірна українська страва.

Аби так пес траву пас.

Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію.

Аби ти так з носом був.

Говори правду, бо урубають ніс. У середних віках урубували ніс брехунам та іншим злочинцям, щоб тим способом остерегти публику.

Аби то світ не знав.

Аби таке більше не лучалося.

Про мене, аби лиш не в мене.

Роби як хочеш, але без мене.

Аби місяць світив, а зорі будуть.

Якщо місяць не буде за хмарами, то й зорі буде видно.


найдено в "Энциклопедии моды и одежды"
   (франц. habit - одежда) - французское название верхней мужской одежды с узкими полочками. Модная одежда придворных XVIII в. Шили А. из бархата, борта украшали изящной вышивкой золотом, серебром, цветным шелком.
   (Терминологический словарь одежды. Орленко Л.В., 1996)
   * * *
   (франц., букв, «одежда, платье») - см. Жюстокор.
   (Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997)


найдено в "Историческом словаре галлицизмов русского языка"
АБИ нескл., м. habit m. Трансформация жюстокора. Аби плотно прилегает к верхней части фигуры, особенно подчеркивая талию, которая какое-то время остается слегка заниженной. В моде начала 18 в. Градова Театр. костюм 2 278. Главнейшим предметом мюскаденского гардероба были разные фраки, и единственно только они носили почетное название: habits. Арнольд Восп. // РА 1891 2 331. Мужской сюртук (аби) сузился в 18 в. Нерсесов 1998.


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

спол.

1) Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.

2) Починає підрядні речення мети.

3) Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.

4) діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.



найдено в "Українсько-англійському словнику"

Only, if only; in order to; in order that; to; that

аби лише (аби тільки) — if only

аби перепочити трохи — only to rest a little (to have a little rest)

аби тільки вони тут були — if only they were here


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
спол. 1》 Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.
2》 Починає підрядні речення мети.
3》 Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.
4》 діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[aby]

спол., присл.

byle, aby, tylko, żeby


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
сп., (не чути) аби тільки, аби но, тільки б, якби тільки; щоб лише ; (дати хід) щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим, щоб, р. абись.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
аби́ 1 прислівник незмінювана словникова одиниця аби́ 2 сполучник незмінювана словникова одиниця
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Аби́, сп.; аби́-аби́; аби́ ж, аби́ то


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


сполучникчтобы


найдено в "Українсько-російському словнику"
союз лишь бы, только бы аби лише [лиш], аби тільки — лишь бы только, только бы
T: 25