АБИ́, спол.
1. умовний. Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.
Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко);
Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок);
Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський);
Синам мужицьким всі шляхи відкриті. Аби хватило волі та снаги (М. Бажан).
2. мети. Починає підрядні речення мети; щоб.
– Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих (І. Котляревський);
Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний);
Колесив сюди й туди, аби змилити увагу тих, що могли слідити за ним (І. Франко);
Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам (П. Панч).
3. з'ясувальний. Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.
Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї (М. Коцюбинський);
Тимофій Заброда того і жде, аби в сінях, у темряві, огріть кийком хазяйського сина Левка (К. Гордієнко).
4. допустовий, діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.
– Я аби хотів що попові дати, то не даю, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти (В. Стефаник).
Аби бути багатим, треба бути жонатим.
Самітне господарювання не буде успішне.
Аби ніхто не був без жінки і без своєї хати.
Жінка і своя хата є ознакою сталого осідку та родинного життя.
Аби так наші вороги, їли з маслом пироги.
Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію. Ворогові ніхто добра не бажає. Пироги, це добірна українська страва.
Аби так пес траву пас.
Говоримо, коли хто оповідає дуже сензаційну подію.
Аби ти так з носом був.
Говори правду, бо урубають ніс. У середних віках урубували ніс брехунам та іншим злочинцям, щоб тим способом остерегти публику.
Аби то світ не знав.
Аби таке більше не лучалося.
Про мене, аби лиш не в мене.
Роби як хочеш, але без мене.
Аби місяць світив, а зорі будуть.
Якщо місяць не буде за хмарами, то й зорі буде видно.
спол.
1) Починає підрядні речення умови; коли б лише, тільки б.
2) Починає підрядні речення мети.
3) Виступає на початку підрядних додаткових речень; щоб.
4) діал. Починає підрядні речення допустові; хоча б, хоч би.
Only, if only; in order to; in order that; to; that
аби лише (аби тільки) — if only
аби перепочити трохи — only to rest a little (to have a little rest)
аби тільки вони тут були — if only they were here
[aby]
спол., присл.
byle, aby, tylko, żeby
аби (абы)
щоб, аби
Аби́, сп.; аби́-аби́; аби́ ж, аби́ то
Bare, kun
Bara
Bare