ЗДИ́РСТВО (вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства), ЗДИ́РНИЦТВО, ЗДИ́РЩИНА розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДРАПІ́ЖНІСТЬ (ДРЯПІ́ЖНІСТЬ) розм., ДРАЧ розм., ДРА́ЧКА розм. Старшини в селі не любили за його здирство та хабарі (І. Нечуй-Левицький); Кляне (Чіпка) земство, .. лає здирщину, котру лаяли всі небагаті люди (Панас Мирний); Завалити його (промисловця) податками та драчками — се одинокий рід промислової політики, яку вміють вести галицькі власті (І. Франко).
КРУПОДЕ́РНЯ (невелике підприємство, пристрій для виготовлення крупів), КРУПОРУ́ШКА, ДРАЧ, ДРА́ЧКА діал. (для виготовлення крупів з гречки, кукурудзи); ПРОСОРУ́ШКА (для виготовлення з проса пшона). Млин і круподерня працювали справно, переробляли не лише своє, а й збіжжя інших помольців (П. Кочура); Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить (М. Стельмах); Другого (двигуна) доведеться ставити на господарському дворі — качати воду, крутити віялку, просорушку (Ю. Яновський).
Ввязаться в драку.
Уйти от драки.
-и, ж.
1) розм. Місце, де оббирають кого-небудь; форма оббирання, здирства.
2) розм. Збройна сутичка між ким-небудь; бій.
3) діал. Просорушка.
уменьш. к драка
Дра́чка:
— форма оббирання, здирства [44-1]
— дрібні здирства [V]
див. бійка; здирство; млин
Бійка, колотнеча, сварка, суперечка, чвара, шарварок