АРІСТОФА́Н
• АРІСТОФАН
('Αριστοφάνης; бл. 445 — бл. 385 до н. е., Афіни)
- давньогрец. поет-драматург. З 40 п'єс, приписуваних А., збереглося 11. Арістофан розвинув фольклорно-літературні основи "старої" аттічної комедії. Виразник інтересів серед. землевласників, поміркований демократ, А. у фантастич., але глибоко народних у своїй основі творах гостро критикував політику війни ("Ахарняни", 425 до н. е.; "Мир", 421; "Лісістрата", 412), висміював правлячі кола афінської держави ("Вершники", 424; "Оси", 422; "Жінки в народних зборах", 392), засуджував соціальну нерівність та пануючу суспільну мораль. Перші спроби перекладу й наук. оцінки спадщини А. на Україні належать І. Франкові, який переклав уривки з п'єс "Хмари" (1877 — 83) та "Жаби" (1914), дав характеристику його комедії у дослідженні "До історії українського вертепу XVIII в." (1906). Творчість А. в рад. час досліджували О. Білецький та ін. укр. вчені. В 1956 в перекладі Бориса Тена видано "Комедії" А., куди ввійшли "Хмари", "Лісістрата" і "Жаби". В зб. "Комедії" (1980) вміщено названі п'єси, а також "Мир" і "Ахарняни" в перекладі А. Содомори, "Оси" в перекладі В. Свідзінського.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Лісістрата. Х., 1928; Комедії. К., 1956; Комедії. К., 1980; Рос. перекл. — Комедии, т. 1 — 2. М., 1983.
■ Літ.: Соболевский С. И. Аристофан и его время. М., 1957; Білецький О. Неповторний Арістофан. В кн.: Арістофан. Комедії. К., 1980.
Л. В. Павленко.
бл. 445 — бл. 385 до н.е., грец. комедіограф; твори — головним чином політична сатира; збереглося 11 комедій, серед них Птахи, Жаби.