АРПЕ́ДЖІО, муз.
1. присл. Спосіб виконання звуків акорду: не одночасно, а по черзі один за одним у висхідному або низхідному русі.
2. у знач. ім., невідм., с. Акорд, виконуваний таким способом.
З усіх класів, з усіх кутків неслися арпеджіо, гами й рулади (Ю. Смолич).
муз.
1) присл. Про спосіб виконання звуків акорду не одночасно, а по черзі у висхідному або низхідному русі.
2) у знач. ім., невідм., с. Акорд, який виконується таким способом.
У музиці послідовне виконання елементів акорду, зазвичай починаючи від найнижчого, при грі на арфі, фортепіано та ін. інструментах.
[arpedżio]
с.
arpeggio муз.
невідм., с. Послідовне виконання звуків акорду, звичайно починаючи з нижнього тону: майстерно виконане арпеджіо.