ІЄРАРХІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до ієрархі́чний.
У III–IV ст. н. е. неоплатоніки конструювали вчення про ієрархічність будови дійсності (з наук. літ.);
Структурування племені означає його ієрархічність, тобто формування верхівки (найчастіше, за родовою ознакою) (з наук.-попул. літ.);
Найважливішою характеристикою організаційних структур є кількість ланок: число ступенів або рівнів управління (ієрархічність), оперативність тощо (з навч. літ.).
-ності, ж.
Властивість за знач. ієрархічний.