АЛОТРО́ПІЯ

АЛОТРО́ПІЯ, ї, ж. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин, напр. вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 35.