АПОГА́МІЯ, ї, ж., біол.
Один із способів нестатевого розмноження деяких тварин і вищих рослин.
У грибів і рідше папоротей спостерігаємо утворення зародка в результаті апогамії (з наук. літ.);
Існують різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія (з наук.-попул. літ.);
Апогамія дозволяє розвиватися зародку з будь-якої клітини статевого покоління (з навч. літ.).
-ї, ж.
Спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому зародок розвивається без запліднення з будь-якої клітини гаметофіта або спорофіта.
[apohamija]
ж.
apogamia бот.
(мед.) яловість, див. стерильний, агенезія