I. КАЧАННЯ, НЯ,

I. Качання, ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста. II. Качання, ня, с. соб. отъ качан. Ум. Качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 227.