УГУ́, част. ствердж.
Уживається при вираженні згоди, підтвердження; так.
– Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу, – гугнить ворона, а рака кріпенько держить (О. Стороженко);
Коло неї [Олени] вився Марусяк. Щось шепотів... Олена лиш угукала. – Угу... Угу... А так, так (Г. Хоткевич).
част.
Уживається для вираження згоди, підтвердження; знач. відповідає сл. так.
(да) sí; así, así es (так)
див. згоджуватися; так