АДИТИ́ВНИЙ, а, е, спец.
Стос. до адитивності.
Ця функція множин цілком адитивна, тобто міра суми будь-якої скінченної або зліченної сукупності вимірюваних множин, які не перетинаються, є сума мір цих множин (з наук. літ.).
-а, -е.
Пов'язаний із додаванням.
••
Адитивна величина мат. — величина, що її отримують шляхом додавання кількох величин. **
Адитивна теорія чисел — частина арифметики, що вивчає закони, за якими числа можна скласти з доданків того чи іншого виду.
[adytywnyj]
прикм.
addytywny мат.
Additive