АРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який має аромат, уживається для надання аромату.
Бабуня казала принести ароматичного оцту (Леся Українка);
Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів (з наук.-попул. літ.).
2. хім. Стос. до вуглеводнів, які містять бензольне ядро.
Каргатові пощастило виявити наявність у кам'яновугільному маслі ряду ароматичних речовин (Ю. Шовкопляс).
-а, -е.
1) Який має аромат, уживається для надання аромату. || Якого одержують за допомогою ароматизації.
2) хім. Клас хімічних сполук, що містять у своєму складі одне, декілька або багато бензенових кілець.
1) див. ароматний
2) хім. aromatic
ароматичні сполуки — aromatic compounds
[aromatycznyj]
прикм.
aromatyczny
див. пахучий
Аромати́чний, -на, -не