-и, ж.
1) Те, що під час розшуків або випадково знайдене.
••
Бюро (стіл) знахідок — установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам.
2) перен., розм. Про людей, тварин, предмети, що вдало виявлені, придбані та стануть комусь у пригоді. || Результат наукових, творчих, виробничих і т. ін. пошуків; досягнення.
3) розм. Дія за знач. знаходити 1).
¤ стiл знахiдок -- стол находок
зна́хідка
[знах'ідка]
-дкие, д. і м. -х'ідз'ц'і, р. мн. -док
[znahidka]
ж.
znalezisko
【阴】
1) 找到; 捡到, 拾到
2) 捡到的东西, 拾(得) 物
Finding, find; thing found; (вдала, щаслива) windfall, godsend
Знаходка
Fynd
Funn
Fund